У психології грошей тема боргів досить багатогранна. У даній статті пропоную розглянути її з урахуванням контексту залежної поведінки та концепції усвідомленості потреб.

У попередніх роботах я вже згадувала, що гроші є метафорою границі контакту, оскільки виступають ресурсом, який, з одного боку, допомагає задовольняти потреби, а з іншого – мотивує до розвитку через реалізацію потенціалу у процесі діяльності. Саме тому гроші як такі не можуть бути причиною боргів.

Борги також не залежать від розміру доходу. Доходи можуть зростати, але борги не сплачуватися.

З одного боку, вони залежать від якості контакту та взаємодії зі значущими людьми та навколишнім середовищем (світом), а з іншого – від рівня свідомості та відповідальності за розуміння власних потреб, а також вміння їх задовольняти найкращим та здоровим способом без механізмів, що блокують (докладніше про це читайте в статті “Гроші та цикл контакту“).

Наявність боргів є ознакою залежних стосунків, основу яких складає постійний біг по колу соціальної моделі поведінки “жертва-переслідувач-рятівник“. У таких стосунках людина, гроші та її середовище весь час грають ці три ролі:

“Я хочу те, на що мені не вистачає” – я жертва, гроші – переслідувач;

потім я стаю переслідувачем – “Мені потрібно те, на що я не маю грошей, треба шукати.” – страждають особисті кошти – гроші перетворюються на жертву, а середовище, яке їх позичає – в рятівника;

як наслідок – “У мене борги” – гроші або середовище перетворюються на переслідувача, а я – на жертву… і так далі…

Ця модель супроводжується відповідними почуттями провини, образи, гніву, жалю та безсилля вийти з порочного кола. Отже, борг набуває влади над людиною.

Важливо зрозуміти, якою саме силою та владою він наділений, а тоді присвоїти її собі, оскільки він є тією витісненою у світ частиною, в якій прихована певна потреба, і яку важливо усвідомити та почати задовольняти. Нижче я наведу приклад вправи на цю тему для самостійного виконання.

Разом з цим необхідно з’ясувати потреби, що стоять за бажанням грошей: чи збігаються ці бажання з потребами.

Перед тим, як реалізовувати бажання, пов’язані з грошима, необхідно навчитися усвідомлювати та задовольняти потреби. Це дозволить також розумно розподіляти доходи, підкріпить відчуття безпеки та створить платформу для виходу на новий рівень – організації життя з опорою на бажання, що зміцнить ego-функцію, яка відповідає за креативність та творче пристосування в професійній діяльності та заробітку грошей, виходячи з потенціалу та здібностей.

У цьому сенсі наявність боргів є результатом так званої дефлексії – звичного способу тимчасово зняти напругу: позичити та купити річ, в якій нема потреби (необхідності), але є бажання. Таким чином, йде напруга та розливається енергія, яка, якщо взяти трохи часу на проживання цієї напруги від бажання, могла б бути спрямована на задоволення прихованої потреби та слугувала б можливістю вибудувати діяльність таким чином, щоб у майбутньому заробляти більше.

Потреби та бажання знаходяться на різних рівнях.

Потреби є первинними, вони виходять з нашого id та підкріплюються тілесними відчуттями, що базується на забезпеченні нашої безпеки, коли організм швидше виділяє енергію для їх задоволення, а людина негайно шукає способи. Це мотивує.

Бажання – вторинні і потребують більше часу та зусиль для реалізації, вони знаходяться на рівні нашої personality як знання про себе (що я хочу та як це зробити якнайкраще). Цей рівень забезпечує відчуття свободи та регулюється відносинами.

Тому навчання навичкам фінансової свободи звертається до синхронізації потреб та бажань.

Важливо розуміти: якщо в дитинстві потреби фруструвались та відбувалося порушення процесу їх задоволення значущими фігурами, що є психологічною травмою, то проблеми з усвідомленням потреб та реалізацією бажань неминучі. Відбувається плутанина. Люди, які в дитинстві були обділені матеріально, і це будь-яким чином фруструвало їх потреби, створюючи небезпечний стан, у дорослому віці ганяються за бажаннями, марно витрачаючи грошові ресурси.

Під час роботи з такими клієнтами я часто чую: “У дитинстві я був позбавлений матеріальних благ, і зараз намагаюсь купувати все підряд, попри те, що знаходжусь у боргах, намагаючись довести світу, що я ок і гідний його прийняття”.

Водночас варто зазначити, що патологічними боргами не є свідомий вибір позичати гроші на щось, якщо цей борг сприятиме розвитку та зростанню доходів, і розрахований з розумінням відповідальності та перспективи, а не зі стану жертви. Подібним механізмом часто користуються бізнесмени, купуючи, наприклад, яхти в кредит і, здаючи їх в оренду – таким чином, вони і виплачують кредит, і заробляють одночасно.

Отже, якщо у вас є борги, пропоную зіграти гру, яка дозволить інтегрувати частину, що витісняється, і виявити приховані потреби:

1. Уявіть, що ви – це ваш борг, побудьте ним і розкажіть, які ви як борг, як почуваєте себе тілесно, опишіть себе максимально детально, використовуючи якомога більше прикметників.

2. Розкажіть те, що з’явилося, тільки вже про себе та від свого
імені – присвойте собі ці якості.

3. Подумайте, які потреби стоять за кожною виявленою якістю: наприклад, якщо бувши боргом ви відчули себе безпечним, це означає, що ваш борг якимось чином створює для вас безпеку, задовольняючи вашу потребу в безпеці (це його вторинна вигода для вас).

4. Подумайте, як інакше ви можете створити свою безпеку.

5. Випишіть кожну якість і пошукайте приховані потреби, а також нові способи їх задоволення.

Без допомоги професіонала (психотерапевта або коуча) ця вправа достатньо важко виконується, тому виконуйте її письмово, це дозволить утримувати фокус уваги.

І пам’ятайте, що бажання, пов’язані з грошовими витратами, потребують часу та зусиль не стільки в їх реалізації, скільки в здатності витримати напругу (у тому числі з опорою на тілесні відчуття), щоб на місці розщеплення з’явилась можливість синхронізації з потребами, внутрішньою гармонією, як наслідок, та приємною мотивацією до дії, що розширює границі нашого світу.