Тетяна Євтушок

Бізнес психолог. Гештальт психотерапевт. Коуч. Тренер

Особистісна ефективність та професійна діяльність

Що ж насправді гарантує нам успішний гармонійний розвиток професійної діяльності (бізнесу), особисту ефективність в роботі і бажану фінансову винагороду?

У фізіології існує поняття пропріоцепції, м’язового відчуття розташування частин власного тіла відносно одна одної та в просторі. Оскільки фізіологія напряму пов’язана з ментальною діяльністю, я ризикнула і перенесла це поняття на професійне тіло реалізації людини – його діяльність, бізнес, роботу. Що з цього вийшло, судити вам, а за моїми спостереженнями, все так і є насправді та й не тільки…

Отже, пропріоцепція діяльності – це відчуття відносно розташування і руху людини всередині своєї діяльності.

Саме пропріоцепція  дозволяє людині діяти і працювати з відчуттям перебування на границі контакту з навколишнім середовищем, тобто відчуттям якісної гармонійної взаємодії з навколишнім світом у процесі діяльності, включаючи здатність грамотно вирішувати конфлікти, оцінюючи, справляючись з емоціями і діючи сприятливо для всіх учасників ситуації, долучених до нашої діяльності. Життя без конфлікту – це рослинне життя. Людині ж властивий конфлікт по його суті, але конфлікт не в сприйнятті боротьби й перемоги чи поразки, а конфлікт як взаємна можливість зрости та просунутись в розвитку всім учасникам.

Пропріоцепція діяльності робить можливим для нас розуміти, де ми є відносно своїх потреб і потреб середовища (клієнтів, покупців і т.д.), а також, куди і в якому напрямку ми рухаємося і, що ми при цьому робимо, яких зусиль ми докладаємо для руху в даному напрямку. Тобто ми одночасно і перебуваємо в певному положенні, і рухаємося в певному напрямку. Це свого часу, взаємозв’язок результату і процесу. Від якості визначення положення залежить адекватна оцінка правильного курсу напрямку нашого руху.

Пропріоцепція діяльності пов’язана з самооцінкою, але не тією, що перебуває в парадигмі добре/погано, а інтегрованою внутрішнім спостерігачем і складається з трьох відчуттів:

1.Відчуття положення в певній точці:
В якому стані знаходиться моя діяльність (чи мої фінанси)?
– Де я знаходжусь?

2.Відчуття руху в певному напрямку:
Куди цей стан моєї діяльності (чи моїх фінансів) мене веде?
– Куди я хочу прийти?

3.Відчуття сили для руху:
– Скільки сили я відчуваю на утримування нинішнього становища?
– Скільки мені потрібно на досягнення бажаного становища?


Людина, зіштовхуючись із кризами, застоями, конфліктами чи певними труднощами в процесі своєї трудової діяльності, задається питанням, а чи туди вона взагалі рухається. І, якщо їй не подобається стан справ, не влаштовує вектор руху чи його якість і не влаштовує стан внутрішніх сил для діяльності, то ми можемо припустити, що страждає його особиста ефективність, а значить – і якість життя в цілому. Оскільки страждання – це завжди ознака можливості росту, процесу народження нового і свідчення відкритого гештальту, який прагне бути закритим, якщо є сенс казати в такому випадку про спрямованість особистості на ефективні зміни. Ми можемо почати шукати нові сенси, намагаючись різними способами накачати себе енергією, знайти мотивацію в особистих потребах або ззовні, пробудити бажання і тому подібне, але проблема в тому, що у всіх цих діях і експериментах відсутній комунікативний компонент інтенціональності.

Що це означає – відчувати інтенціональність?

Це означає бути спрямованим на когось або щось, бути в потоці, іншими словами – підтверджувати внутрішнє відчуття життєвого задуму з відчуттям присутності значущого. Неможливо ж будувати бізнес/реалізовувати діяльність без інших, що є важливими (клієнтів, партнерів, покупців і т.д.)…

Інтенціональність – комунікативна властивість, це не здатність відчувати бажання. Бажання багатомірні – за ними стоять потреби, а за ними – відчуття наявної інтенції, коли щось всередині веде мене туди, де я чомусь маю бути.

Інтенціональність забезпечує натхнення, наче муза.

Інтенціональність в діяльності дає відчуття місії без раціоналізації того, що ми отримуємо чи даємо.

Вона первинна і створює глибинне переживання краси існування у світі і виправдання життя:

– Те, що я роблю потрібно не лише мені, а важливе і для світу.
– Я відчуваю здійснення задуму життя і співтворчості зі світом.
– Ми здатні до самоспоглядання.

Успішним і багатим може бути лише той, хто відчуває можливість бути таким і мова не про знання щодо цієї можливості, а про реальне відчуття, перебування в певному стані, у тому числі тілесно. Що ж актуалізує цей стан? Подібно до того, як ріка складається із течії та берегів, так і людська природа подібна до неї з допомогою заповітної формули:

Інтенція – намір – те, що тече і веде нас зсередини до чогось
+
Потенція
– можливість – те, що міститься у структурі нашої особистості як припущення наявності змоги прийти до чогось
=
Повнота переживання життя

Стихія емоційного руху, що суміщається зі структурою стабільного знання про самих себе за образом і подобою ідеалу Творця, породжуючи результати радості і задоволення.
Зазвичай, коли йдеться про діяльність, ми всі звикли чути насамперед про мотивацію
Якщо інтенцію ми розглядаємо як намір щодо чогось, а потенцію – як можливість і наявність можливості прийти до цього, то мотивація – це сила, спонукання до дії, тобто вона суміщає два попередні поняття і здатна виникнути за їх присутності. Мотивація можлива лише тоді, коли вже присутні інтенція з потенцією, інакше мотивація може загрожувати нам оманливими рухами в непотрібних нам напрямках. Етимологічно можна прослідкувати значення слова інтенція, як “з тиску”, з внутрішньої напруги, що змальовує наші дії й рухи в напрямку, через призму наших цінностей. В цьому випадку пропріоцепція як адекватна оцінка своєї діяльності забезпечує усвідомлення і задоволення саме тих потреб, що виникають на граніци контакту з навколишнім середовищем.

Потреби відіграють важливу роль в усвідомленні становища, як фактор можливості змін шляхом віднайдення мотиву опинитись в цьому становищі, спонукання, яке привело нас саме сюди.

Інтенціональність можна співвіднести з віссю радості як процесу присутності вітальної енергії в нас, це як заклик до життя в мирі, а потенціальність – з віссю втіхи “мати”, задоволення потреб як обов’язкового результату у відповідь на заклик, за допомогою якого світ нас закликає до життя, щоб ми могли підтримувати цю вітальну енергію.

Якщо ви запитаєте, як можливо відновити інтенціональність і потенціальність, то я вам звичайно ж дам, відповідь, що це категорії, з якими успішно працюють в сучасному гештальт-коучингу (не сприймайте за саморекламу). Ціль цієї статті – пояснити, як все працює, і як особиста ефективність в роботі та професійній діяльності напряму залежить від можливості відчувати всі три складові: ментальну пропріоцепцію, інтенціональність і потенціональність.

Таким чином, ми можемо поєднати реальне (поняття інтенції) з ідеальним (наявність можливості), а це вже кращі традиції класичної концепції мистецтва діяльності.

Останні статті

Критичне мислення і самокритика: Життєствердження цілісності та зцілення для покращення психологічного благополуччя

Ми часто ігноруємо необхідність навчатись критично мислити, хоча для психологічного благополуччя воно є життєво важливим навиком. Так само, як садівник доглядає за ґрунтом, щоб забезпечити рясний урожай, культивація критичного мислення живить здоровий розум, виховуючи стійкість та адаптивність для того, аби гідно справлятись із викликами життя. Критичне мислення визначається як здатність аналізувати, оцінювати та синтезувати інформацію, […]

Психологія грошей: Досліджуючи комплексні взаємозв’язки між розумом та фінансами

Гроші відіграють унікальну роль у нашому житті. Будучи засобом взаємообміну, ця роль виходить далеко за межі їх споживацької функції. Гроші мають на нас великий психологічний вплив, впливаючи на наші рішення, емоції та поведінку. Галузь поведінкової економіки досліджує витончений зв’язок між психологією людини та фінансовими рішеннями, розкриваючи, як упередження, емоції та когнітивні патерни впливають на наші відносини з грішми. У цій статті […]

Невидимі тіні. Досліджуючи резонанс відсутності: Розкриття гештальт-техніки «Порожній стілець»

Нещодавно я відвідувала 54 щорічну міжнародну конференцію SPR (Товариства досліджень психотерапії) в Дубліні (Ірландія), на якій було представлено сотні дослідницьких проєктів сучасних напрямків психотерапії на тему ментального здоров’я. У списку досліджених методів, які ефективно працюють, була зазначена техніка роботи зі стільцями, яку зараз використовують в різних сучасних підходах психотерапії, але яка була оригінальним винаходом і впровадженням у […]

Не можу жити з тобою і не можу жити без тебе: Драма пограничних переживань

Невротику не вистачає усвідомлення. Пограничнику не вистачає ясності. Психотику не вистачає відчуття ідентичності. Пограничний реляційний розлад характеризується тим, що індивід відчуває себе розгубленим, коли зіштовхується з власним досвідом переживань. Йому не вистачає ясності того, кому цей досвід переживання належить. Від цього страждає самооцінка, що супроводжується страхом бути покинутим та екстремальними емоціями і недостатністю механізмів їх […]

Супротив і парадоксальна природа змін

«Дайте мені точку опори – і я переверну Землю», – казав Архімед, наголошуючи на цінності ролі опор у процесі змін. Психологічні опори є надважливим компонентом в процесі творення змін. Це, свого роду, ресурси, які створюють підґрунтя, на базі якого в нас з’являються сили для дій. Саме дії ведуть до змін. Дії відбуваються завдяки рішенням, які […]