Тетяна Євтушок

Бізнес психолог. Гештальт психотерапевт. Коуч. Тренер

Емоційні гроші

– В чому ви тримаєте свої збереження? – В мріях! (одеський гумор)

Я вже неодноразово писала про те, що тема грошей у психології часто перетинається з емоціями, якими вона заряджена для кожної окремої людини. Як каже Кійосакі: “Гроші – це емоційна річ. Якщо ти не можеш контролювати свої емоції, то емоції почнуть контролювати твої гроші”. І це правда, але не тому, що гроші самі по собі заряджені емоціями, а тому, що гроші – це ресурс, який знаходиться на границі контакту і завжди має відношення до стосунків, оскільки є результатом процесу взаємообміну між нами та нашими клієнтами/колегами/партнерами/підлеглими/керівниками (у кожного своє). Це обмін наших здібностей, професійних навичок, талантів та здібностей, які ми вкладаємо у свої послуги або продукти. І оскільки будь-який контакт та будь-які стосунки мають відношення до емоційної сфери особистості, ми кажемо, що гроші, як результат якості цього контакту між двома сторонами (нами та тими, з ким ми заробляємо), також заряджені емоціями. А які саме емоції ведуть нас до бажання заробляти, ми розглянемо в цій статті.

Чому це важливо?

Тому що ці емоції відображатимуться не лише на результатах (грошове винагородження), але й на процесі вашої діяльності (бізнесу або будь-якої роботи), яка передбачає контакт і взаємовідносини з людьми, де ці емоції можуть стати перешкодою, оскільки безпосередньо або опосередковано впливають на якість взаємодії, а отже – на вашу самореалізацію як процес проєктування ваших здібностей, талантів, якостей та спроможностей у площину вашої діяльності.

Ми розглянемо цю тему з точки зору наукової соціальної психології. Ми не будемо розбирати її з позиції позитивістських або чарівних ритуалів типу “Як зарядити свої гроші теплою енергією”, хоча навмисне згадаємо, що існують дзен-практики, які пропонують “заряджати” гроші вдячністю. Наприклад, Кен Хонда пише про необхідність подякувати своїм грошам кожного разу, коли ви отримуєте або віддаєте їх, щоб легко і з радістю приймати та відпускати їх. Ви можете попрактикувати це, але, як ви розумієте, ми тут не про це. Ми підемо трохи глибше.

Пригнічені гроші або тривожні гроші?

Ви більше схильні пригнічуватись (розчаровуєтесь, відчуваєте невдоволеність, сум, відчай), коли вам не вдається заробляти на власні потреби, чи тривожитесь (відчуваєте тривогу, страх і побоювання)? Те ж саме можна запитати і про вашу роботу: вона вам більше приносить почуття пригнічення чи тривоги? Те ж саме можна запитати про розпорядження доходами – витратами: вони у вас викликають відчуття незадоволення і розчарування (наприклад, ви засмучуєтеся і розчаровуєтеся, коли платите за щось, не відчуваючи задоволення) або ж після сплати рахунків відразу починаєте тривожитись і турбуватись, що гроші закінчуються?

Якщо вам не знайомий цей досвід, сміливо закривайте цю статтю, але якщо ви помічаєте в собі вищезгадані емоції, спробуйте осилити теоретичну частину.

Звичайно, все починається з дитинства, але про це трохи пізніше. Спочатку давайте розглянемо теорію самонеспівпадіння. Згідно з цією теорією, наше “я“, тобто наша самоідентичність (хто ми є у своїх думках, знаннях, почуттях і поведінці), складається з:

– актуальної частини (хто я є насправді, такий, який я є в даний момент)

– ідеальної частини (ким би я б хотів бути в ідеалі)

– повинної частини (ким я повинен бути)

Якщо наша ідеальна або повинна частини самоідентичності не відповідають актуальній, виникає розрив усередині нашої самоідентичності, і наш організм намагається компенсувати його через досвід емоцій пригнічення або тривоги. Це може здатися вам дивним, але це процес саморегуляції.

Більше того, дослідження демонструють, що при невідповідності між нашою актуальною самоідентичністю і ідеальною частиною, ми схильні до пригнічення і таких емоцій, як розчарування, незадоволеність, сум, а при невідповідності між нашою актуальною самоідентичністю і повинною частиною, ми можемо відчувати тривогу, страхи, занепокоєння.

Так, якщо наші уявлення про те, як ми хочемо жити в ідеалі та наскільки багатими ми хочемо бути, не відповідають тому, як ми себе відчуваємо і якими знаємо у сьогоденні, ми схильні або ставити перед собою завдання, цілі та втілювати наші ідеальні бажання і уявлення у життя, та заробляти на їх реалізацію, або ми поглинаємося в сум’ятті (очікуємо і розчаровуємося, сумуємо про неможливість заробити бажане, відчуваємо незадоволеність якістю життя, доходами і витратами, і, скоріш за все, своєю роботою).

У той же час, якщо відчуття і знання того, якими ми маємо бути у своїх заробітках, не відповідають тому, ким ми є зараз, ми схильні до занепокоєння, а отже – до тривоги та страхів.

Тоді з чого ми виходимо і на основі чого підходимо до процесу заробітку і роботи? Що мотивує нас заробляти? Занепокоєння, що чогось не вистачить, або прагнення до ідеалів? Це дуже тонка диференціація, оскільки вона створює внутрішний поштовх і мотив: наповнюватися чимось або позбавлятися чогось, заробляти, щоб насолоджуватися кращою якістю життя, або, щоб не відчувати дискомфорту від страху та потреби?

Які ж причини?

Щоб зрозуміти причини, важливо розглянути ще одну теорію – теорію регуляції фокусу (Гіггінс, 1997, 1998). Згідно з дослідженнями, в саморегуляції існують два різні фокуси, які притаманні різним людям. Це дві різні системи спрямування внутрішньої уваги: заохочуюча система і запобіжна система.

Заохочуюча-продвигаюча система зв’язана з ідеальним “Я” і спрямована на наявність або відсутність позитивних подій (наприклад, того, що можуть дати вам гроші – як матеріальні блага, так і реалізація у роботі). Це стратегія наближення. Люди, які орієнтуються на цю систему, згідно з дослідженнями, більше зосереджені на відносинах у групі (в колективі, в контакті з клієнтами і т.д.), тобто – на контакті з іншими. Їх внутрішня формулювання запиту виглядає так: “Як мені це зробити? Прийти туди? Досягти чогось?“. Часто такі дорослі виростають з тих дітей, яких обіймали за успіхи, заохочували за них (наявність позитивної події), але при цьому ігнорували та обмежували прояви любові за відсутність успіхів (відсутність позитивної події).

Запобіжна система пов’язана з повинною ідентичністю і спрямована на наявність або відсутність негативних подій (наприклад, спробі уникнути небезпечних ситуацій за допомогою грошей та безпеки, яку вони дають). Це стратегія уникання. Люди, зазвичай, орієнтовані на вихід із групи, і їм складно втримуватися стосунках у колективі або з клієнтами. При цьому людина часто формулює свої запити, починаючи з “Щоб не...”. Наприклад, “Я хочу заробляти, щоб не бути бідним, щоб не відчувати обмежень, щоб не страждати і т.д.“. У дитинстві, ймовірно, таких дітей заохочували бути уважними до небезпеки – потенційно можливої, але фактично відсутньої негативної події (відсутність негативної події), і карали або кричали за небажану поведінку (наявність негативної події).

Деякі люди орієнтовані на виграти/не виграти, тоді як інші – програти/не програти. Одні надихаються позитивними рольовими моделями та залучені до процесу (ризикують або пригнічуються), тоді як інші – негативними рольовими моделями та уникають невдач (тому краще не ризикувати і тривожитись).

Щоб перевірити, яка система лежить в основі вашого ставлення до грошей, задайте собі наступні питання:

– На чому ви фокусуєтеся, коли мова йде про гроші: на “хочу” чи “повинен/не повинен”?

– Ви працюєте і заробляєте для нападу чи для захисту (аналогія з грою в баскетбол)?

– Ви працюєте на наближення до бажаного чи на уникнення дискомфорту і небезпеки?

– Що лежить в основі вашого бажання заробляти або мати гроші: прагнення до ідеального життя чи прагнення позбутися страхів?

Все залежить від образів, що стоять за цими прагненнями.

Заохочуюча система

Якщо ви відчуваєте розчарування, сум і незадоволення щодо заробітку і роботи, ймовірно, ваші потреби в грошах знаходяться у зоні розриву між ідеальним і фактичнимя“. Тоді важливо працювати з бажаннями та ідеальними уявленнями, щоб забрати з них проєкційні ідеальні якості та інтегрувати їх у фактичнея“.

Дайте відповіді на наступні питання:

— Яким життям ви хочете жити? Які ідеальні фінансові сценарії ви б хотіли реалізувати в своєму житті? Скільки в ідеалі ви б хотіли заробляти і на що б це все витрачали?

Далі — уявіть себе як ці ідеальні гроші, уявіть, що ви — це ваша ідеальна сума грошей, і опишіть, які ви є гроші. У вас вийде список якостей. Насправді, це якості, до яких ви прагнете, якими хочете збагатити свою особистість. Це ваша зона росту.

Дали дайте відповіді на наступні питання:

— Як ці якості і стани ви вже можете розвивати в своєму житті?

— У яких сферах свого життя ви б хотіли їх проявляти насправді?

— Як кожну якість ви можете втілювати у свою роботу?

Запобіжна система

Якщо ви більше схильні до таких емоцій і станів, як тривога, страхи, побоювання, ваші невідповідності в уявленнях (думках і почуттях про себе, а також у вашій поведінці) лежать між повинною і фактичною частинами.

Вежливо пропрацювання безпеку і зробити це максимально конкретно:

Страхи (складіть список)

  – Що вас лякає, і як ви можете захистити себе в конкретних ситуаціях, які малює ваш страх?

Тривоги (складіть список)

  – За що ви хвилюєтеся? Що з цього відповідає реальності, а що ні?

– Хто і як вас заохочував до тривоги або покарання за небажану поведінку?

– Як вас можуть покарати за вашу діяльність? За неуспіхи? Як це пов’язано з тим, за що вас карали у дитинстві?

– Як ви пригнічували свої бажання через це?

Важливо пробуджувати ризик і гру, пробуджувати бажання:

– Що б ви хотіли, якби не було страхів, і ви були в абсолютній безпеці?

– Скільки б ви хотіли заробляти, якби це було безпечно?

Ваше завдання – усвідомити механізми, що лежать в основі вашої мотивації у взаємодії з грошима і тією діяльністю, якою ви заробляєте. Розібратися з власними мотивами і відокремити попередній досвід від теперішнього.

Ваше завдання – освідомити власні механізми саморегуляції та навчитися свідомо заповнювати розбіжності між актуальним, ідеальним або повиннимя“, інтегруючи якості та розвиваючи стани, до яких ви прагнете.

Нещодавно одна учасниця мого курсу з психології грошей написала мені, що вже через два місяці після завершення курсу їй запропонували роботу з заробітною платою, яка точно відповідала її ідеально бажаній сумі, з якою вона працювала на наших заняттях. Випадковість? Не думаю.

Змістіть фокус своєї уваги та переосмисліть формулювання ваших внутрішніх запитів. Мозок – це своєрідний комп’ютер, він любить вирішувати завдання. Але для їх вирішення важливо правильно їх сформулювати. Найкращим формулюванням буде запитання самому собі: “Як мені в своїй роботі досягти рівня доходів ______ (вставте свою суму)?”. Можливо, це запитання доведеться задавати собі щодня протягом досить тривалого періоду часу, але таке завдання запускає програми пошуку варіантів та можливостей реалізації задуманого. Крім того, це формулювання пробуджує цікавість, а це, як писали давньогрецькі філософи, один з основних рушійних чинників, що спонукають людину та розкривають свідомість її станів.

Останні статті

Критичне мислення і самокритика: Життєствердження цілісності та зцілення для покращення психологічного благополуччя

Ми часто ігноруємо необхідність навчатись критично мислити, хоча для психологічного благополуччя воно є життєво важливим навиком. Так само, як садівник доглядає за ґрунтом, щоб забезпечити рясний урожай, культивація критичного мислення живить здоровий розум, виховуючи стійкість та адаптивність для того, аби гідно справлятись із викликами життя. Критичне мислення визначається як здатність аналізувати, оцінювати та синтезувати інформацію, […]

Психологія грошей: Досліджуючи комплексні взаємозв’язки між розумом та фінансами

Гроші відіграють унікальну роль у нашому житті. Будучи засобом взаємообміну, ця роль виходить далеко за межі їх споживацької функції. Гроші мають на нас великий психологічний вплив, впливаючи на наші рішення, емоції та поведінку. Галузь поведінкової економіки досліджує витончений зв’язок між психологією людини та фінансовими рішеннями, розкриваючи, як упередження, емоції та когнітивні патерни впливають на наші відносини з грішми. У цій статті […]

Невидимі тіні. Досліджуючи резонанс відсутності: Розкриття гештальт-техніки «Порожній стілець»

Нещодавно я відвідувала 54 щорічну міжнародну конференцію SPR (Товариства досліджень психотерапії) в Дубліні (Ірландія), на якій було представлено сотні дослідницьких проєктів сучасних напрямків психотерапії на тему ментального здоров’я. У списку досліджених методів, які ефективно працюють, була зазначена техніка роботи зі стільцями, яку зараз використовують в різних сучасних підходах психотерапії, але яка була оригінальним винаходом і впровадженням у […]

Не можу жити з тобою і не можу жити без тебе: Драма пограничних переживань

Невротику не вистачає усвідомлення. Пограничнику не вистачає ясності. Психотику не вистачає відчуття ідентичності. Пограничний реляційний розлад характеризується тим, що індивід відчуває себе розгубленим, коли зіштовхується з власним досвідом переживань. Йому не вистачає ясності того, кому цей досвід переживання належить. Від цього страждає самооцінка, що супроводжується страхом бути покинутим та екстремальними емоціями і недостатністю механізмів їх […]

Супротив і парадоксальна природа змін

«Дайте мені точку опори – і я переверну Землю», – казав Архімед, наголошуючи на цінності ролі опор у процесі змін. Психологічні опори є надважливим компонентом в процесі творення змін. Це, свого роду, ресурси, які створюють підґрунтя, на базі якого в нас з’являються сили для дій. Саме дії ведуть до змін. Дії відбуваються завдяки рішенням, які […]