Сучасні дослідження нейронаук все інтенсивніше впроваджуються в теорію і практику психотерапії та більш очевидно демонструють, що їх відкриття повністю підтримують принципи гештальт-терапії. Результати досліджень мозку все більше підтверджують слушність підходу гештальтпсихотерапевтичної практики, сфокусованої на присутності «тут і зараз», тілесних проявах і процесі побудови й проживання досвіду. Нейропсихолог Алан Шор говорить про те, що нейронауки здійснюють перехід від вивчення когнітивних процесів і добровільних моторних функцій лівої півкулі мозку до емоційно-процесуальної півкулі, що втілюється тілесно і домінує в процесах лицевої, голосової й тілесної інформації в емоційній комунікації.

Ліва півкуля мозку відповідає за: логіку, аналіз, наслідок, лінійність сприйняття, математичні дослідження, мову, факти, мислення словами, обчислення, слова пісень.

Права півкуля мозку відповідає за: творчість, цілісне мислення, інтуїцію, мистецтва, ритм, невербальне, почуття, візуалізацію, мрійливість, мелодії пісень. Якщо ліва півкуля має справу з ізольованими шматками інформації, то права – з сутністю, як одним цілим, тобто тим, що ми звикли називати «гештальт».

Лора Перлз писала: «Гештальт-терапевт працює за допомогою мистецтва, музики, поезії, філософії, медитації, йоги та інших методів тілесної свідомості… для розширення у всяко можливому напрямку і будь-якими досяжними способами між терапевтом і клієнтом.»

Гештальт-терапія з її теорією контакту працює з процесами, що відбуваються у стосунках між людьми, розглядаючи їх не як суб’єкт-об’єкт, а як суб’єкт-суб’єкт, що повністю відповідає нейробіологічним вивченням людського мозку в міжсуб’єктному полі. Нейробіологи підтверджують, що інтерактивна передача афекту між двома умами й двома тілами – це комунікація двох півкуль мозку, тобто тих, що відповідають за формування цілісного «гештальту». Дзеркальні нейрони відіграють роль у підсвідомому діалозі сенсорної комунікації – комунікації на довербальному рівні почуттів і відчуттів, що виникають в тілах людей, що перебувають в контакті (стосунках). Це зміщення парадигми від однієї внутрішньопсихічної психології до міжсуб’єктної психології двох особистостей дає міцну опору на доказовий метод гештальтпсихотерапевтичної практики, оскільки повністю співвідноситься з її процесами і теорією Селф.

Виходячи з цього, ми говоримо про важливість для клієнта терапевта і для терапевта клієнта не як об’єкта, а як суб’єкта, не про набір методик та інструментів, якими володіє терапевт, а про якість самих терапевтичних відносин, оскільки вони мають значення, виходячи з того, чому клієнти знаходять покращення або зазнають поразки в покращенні розладів і методів лікування.

Тому, спираючись на дослідження людського мозку в нейробіології, якості успішних нейробіологів включають: терапевтичну присутність, справжню емпатію, позитивний погляд і схвалення, автентичність, прийняття зворотного зв’язку клієнтів, відновлення порушень альянсу,  вміння справлятись з контрпереносом і адаптація відношення до індивідуального клієнта.

«Втратьте свій розум і прийдіть до своїх відчуттів!», Ф.Перлз

Набір свідомо контрольованих процесів, за допомогою яких ми впливаємо на наші емоції та те, як ми переживаємо і виражаємо їх (ліва півкуля мозку), може бути набутим в процесі побудови терапевтичних відносин засобами прийняття і полегшення емоцій, котрих раніше уникали, щоб дозволити клієнту виносити й трансформувати їх в адаптивні емоції, за що відповідає права півкуля.

Зміни в ході терапії залежать від:

Моментів сьогодення: процес творення нових дивовижних і корисних подій в терапії.

Моменти зустрічі: що відбувається тут і зараз між нами.

Справжніх відносин: автентичне особистісне залучення між терапевтом і клієнтом.

Що змінюється в процесі терапії:

• Виробляється добровільна регуляція дихання, що згідно з дослідженнями нейробіологів, покращує симптоми тривоги, депресії, посттравматичного синдрому, моделюючи вплив вагуса на серце.
• Виробляється здатність повільного дихання, що відповідно до досліджень нейробіологів, збільшує активацію вагуса, розслаблюючи серце, збільшуючи тонус периферійної нервової системи, і веде до фізичного і психологічного добробуту.
• Виробляється здатність завершувати незавершені справи за допомогою образів, за що відповідає права півкуля (гештальт-терапевтичні стосунки коригують емоційні переживання, використовуючи образність для перероблення початкової болючої події способом, що є самоствердженим, тому, що образи в потоці свідомості – це образи певного виду тілесної події, коли подія відбувається в глибині тіла чи у відчуттях).

«Гештальт-терапія – це дозвіл бути вичерпним, відчувати радість, грати з найкращими можливостями всередині наших коротких життів…повного охоплення життя.» Джозеф Зінкер

Нейронауки доводять важливість тих процесів, які є ключовими в практиці гештальт психотерапії:

Сила, що трансформує прив’язаності й контакт: В ігрових епізодах емоційної синхронності відбувається емоційний резонанс, що створює стан позитивного пробудження та інтерактивного відновлення і модулює негативне пробудження. Це є фундаментом прив’язаності та стійкості на тлі стресу.

Постійне зростання і нейропластична революція. Дорослий мозок постійно змінюється і може перезавантажуватись. Його можна тренувати, як м’яз, навчати через повторення, творчі ігри, грайливість, любов і задоволення. Збагачене навколишнє середовище підбадьорює дослідження і генерує зростання мозку, навіть в дорослому віці. Сфокусована увага (фігура-фон), повторення (цикли) і насолода (задоволення потреб)- три найважливіших фактори в нейропластичному зростанні.

Гра – основа задоволення. Немає більш важливої терапевтичної цілі, аніж та, що містить радісний потенціал гри. Грайливість – це ключовий аспект задоволення, вивільняє нейромедіатори дофамін і ацетилхолин, ключові гормони для навчання, пам’яті, сексу, емоційного резонансу і стійкості.

Насолода, сексуальне здоров’я і холізм. Сексуальність – це ключовий аспект цілісної особистості, бере початок в тілесному задоволенні. Сексуальний розвиток нейробіологічно зв’язаний із саморозвитком, можливістю грати і дозволяти задоволення, оскільки базується на пробудженні до життя.

Стаття написана за матеріалами презентації Стелли Резнік на 4 Міжнародній Конференції з Досліджень у гештальт-терапії (Сантьяго, Чилі, 2019)